Codein Purple Drank Чебаркуль

Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!

Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.

Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.

Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.

Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.

Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.

На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.

І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.

Роюсь я значит в интернете, ставлю бац встречу с одним бомжарой-дилером. Договариваемся зафигачить встречу у подъезда, типа чтобы никто не клинился. Подкатывает он на своем говеном гараже, вылазит, тут же вдувает дымом в мои засраные ноздри, а я смотрю и от души гнусю, вставило до нитки, епта. На виду у соседей, блядь, но что поделаешь, кайф надо иметь.

Заказываю я у него кодеин, братишка, самый верный путь к своим целям. Говорю, мол, дай мне все, что имеешь, бро, чтоб вечно вайбить, ну он такой мазной, знаешь, сразу понимает, что я опытный тусовщик, циклодолить умею. Ну тут я уже вижу, как он подсудом хмырится, думает, как бы кинуть меня, мудак. Но я не даю, видишь, я же не по теме, меня так легко не кинуть, ебало такое же как у него, братва.

Приходит он на своем говне, вытаскивает из кармана бумажку с кодеином, я зачекинил, а он такой: "Давай деньги". Ну я конечно же прожимаю его, браток, я не дурак, зачем фирмачку давать, пока не проверил товар. Говорю, мол, покажи, что ты не кидала, а он улыбается, типа "Конечно, только бабки вперед".

"Блядь, я говорю, эта хуйня так не работает, чувак". Он как начинается тупить и клевать, я вижу, что клинится. Я тоже начинаю мазаться, вижу, какой-то хуй меня атакует. Но я не боюсь, я вижу свою цель перед собой, меня ничто не остановит. Я деру его за долбаной пидрасию, пока он не даст мне свой говеный кодеин. Я становлюсь опасным, братаны, клиню и пиздою бью его, пока он не сдается и не показывает мне свой товар.

Это был первый шаг, друзья, я начал свой путь к вершине гопская чести. Теперь я всегда буду идти вперед, невзирая ни на что. Да, я знаю, что это может быть опасно, что я могу пролететь, но я готов рискнуть, братишка. Я не остановлюсь, пока не стану кайфовым гоплордом, который все мечтал быть.